Ой, а це у русалок мають бути і легені, і зябра, правда? Я ж ніц не плутаю?
А з мене погана русалка в цьому плані. Вчора дуже хотілось мати зябра.

Як перетворити деструктивну енергію в конструктивну? Ну, чи хоча б як можна вивести цю деструктивну енергію? Бо шось у мене її забагато набралось, а раціональне в мені каже, що чашки бити хоч і на щастя, але не в цій ситуації, і на людей ні за що ні про що кидатись теж не треба. От і не знаю, що робити. Всяке там з бісеру щось сплести, книжку почитати, помалювати зараз викликає тільки напади сонливості і кумарного ступору, що ще більше дратує.

Дата 1-2 августа 2009 года
Место: спорткомплекс ЧАЙКА, стадион.

Участники:

1 августа
Сцена 1
12:30-13:15 саппорт
15:15-16:35 DEATHSTARS (It)
18:35-19:55 KINGDOM COME (Ger)
22:00-23:30 MY DYING BRIDE (UK)
Сцена 2
13:30-15:00 DIARY OF DREAMS (Ger)
16:50-18:20 CREMATORY (Ger)
20:10-21:40 KREATOR (Ger)

2 августа
Сцена 2
12:30-13:15 саппорт
14:45-16:15 SONIC SYNDICATE (Swe)
18:00-19:20 EPICA (Hol)
20:00-21:30 TARJA TURUNEN (Fin)
Сцена 1
13:30-14:30 MY FAVORITE SCAR (Hol)
16:30-17:45 ENSIFERUM (Fin)
22:00-23:30 MOTORHEAD (UK)

Цена билета на 2 дня: до 31 мая - 600 грн
c 1-го июня до 30 июня - 700 грн
с 1-июля до дня фестиваля - 750 грн
Цена билета только на 1-е августа - 400 грн (продажа с 1 по 30 июня)
Отдельно на второй день билеты продаваться НЕ БУДУТ.
Стоимость билета без разделений на зоны.
Билеты на первый день феста будут продаваться только с 1-го июня по 30-е июня.

РРРРРРРРАУУУУРРРРРРГГХХХХХ!!!! Хочу туди. Дуже хочу. А грошей нема ні копійки, і не схоже, що з'являться. І дізналась я про фест тільки сьогодні чомусь. Сидю істеричу.

Підвантажила сьогодні вінамп - закинула туди всю свою музику. Виявилось, що у мене 10000 треків рівно! І це ще не кінець... =)

Пісня місяця, вже другий пішов. А я, напевно, таки наївна дурепа. І мені про це кажуть чи не у вічі, а я не хочу в це вірити... Заплуталась-переплуталась сама в собі.
Переклад фіговий, самій писати тупо впадло.
:'(

Любовь - это упоительная катастрофа: знаешь, что несешься прямо на стену, и все же жмешь на газ; летишь навстречу своей гибели с улыбкой на губах; с любопытством ждешь минуты, когда рванет. Любовь - единственное запрограммированное разочарование, единственное предсказуемое несчастье, которого хочется еще.

Счастье - это молчание несчастья.
Фредерик Бегбедер "Любовь живет три года"

---

- Вот она, жизнь,- сказал Макдан.- Вечно все то же: один ждет другого, а его нет и нет. Всегда кто-нибудь любит сильнее, чем любят его. И наступает час, когда тебе хочется уничтожить то, что ты любишь, чтобы оно тебя больше не мучило.
Рэй Бредбери "Ревун"

---

Удивительное дело, какая полная бывает иллюзия того, что красота есть добро. Красивая женщина говорит глупости, ты слушаешь и не видишь глупости, а видишь умное. Она говорит, делает гадости, и ты видишь что-то милое. Когда же она не говорит ни глупостей, ни гадостей, а красива, то сейчас уверяешься, что она чудо как умна и нравственна.
Л.Н. Толстой "Крейцерова соната"

---

Пішла дочитувати Р.Хайнлайна "Пасынки вселенной" і читати тексти деяких пісень. Треба припиняти киснути. Воно того не варто. Все одно все якось владнається. Так чи інакше, добре чи погано, але сподіваюсь, що все буде більш зрозуміло, ніж зараз. Втомилась від нерозуміння ситуації.

- Чем ты займешься сегодня? - спрашивает Недостающее Звено. - Что ты сделаешь, чтобы оправдать свое существование? 
Чтобы оправдать эту гору из мертвых животных и предков, на вершине которой - ты. 
...
- Ты живешь лишь потому, что умер кто-то другой. Кто-то жил, а потом умер, чтобы ты мог родиться и жить. Эта гора мертвецов, они возносят тебя к свету солнца. 
Недостающее Звено говорит: 
- Все их стремления, вся их энергия, вся сила, которую они накопили… Как ты ими распорядишься? Как воспользуешься этим даром? Кожаные ботинки, жареные цыплята, воины, павшие в битвах, будут лишь бесполезной трагедией, если ты не воспользуешься этим даром и бесцельно растратишь его, тупо пялясь в телевизор. За рулем в уличной пробке. В ожидании авиарейса. 

- Как ты воспользуешься этим даром? - спрашивает Недостающее Звено. 
Как ты докажешь, им, всем существам, которые были здесь до тебя, что их рождение, их труды и их смерть были все-таки не напрасны? 


Замислилось...

За три останніх дні у мене з'явилось три дурних питання і згадалося ще одне. Так от:
1. Як координують між собою світлофори для машин, пішоходів і трамваїв?

2. Коли тінь людини дорівнює її реальному зросту?

3. Що більш брудне: гроші чи двері метро (ті, що біля турнікетів), якщо припустити, що двері не миють?

4. Кого більше відсотково: жінок, які бояться гінекологів, жінок, які бояться стоматологів, чи взагалі тих, хто боїться стоматологів? Припускається, що жінки - 100%, нелюбителі стоматологів - 100%.

 Вечность осыпается минутами, настроение слезами, как осень листьями...

А можна мене на самий щасливий Шипіт?.. Щоб попустило...

 Боже, з минулого вівторка пройшло не менше місяця, з нинішнього понеділка - не менше тижня...
Відчуття реального часу десь загубилось, все сплуталось.

 Практически панически и до тошноты боюсь трупов, неживых тел ранее живых существ или как это еще назвать. Боюсь и просто раненных животных. Сегодня имела повод в этом еще раз убедиться. Раньшее от вида раздавленных голубей, сбитых котов-собак просто с души воротило буквально до тошноты. Сейчас с этим несколько легче. Но взять в руки тельце умершего существа, которое прожило со мной n лет... Могу. Но потом приходится пить успокоительное. Когда умер дедушка - было просто ужасно. Не говорю о чувствах утраты, горечи и т.д. Но, какое-то странное осознание того, что это уже не человек как таковой... брр... Страшно. А еще по-детски страшно, что вот это неживое что бы там ни было сейчас встанет и подойдет... Да просто пошевелится!.. От таких мыслей мурашки по коже и желание бежать по-дальше и без оглядки. Вот так. Откуда у меня такое счастье - понятия не имею, а хотелось бы иметь.

P.S. Пишу на русском ибо насторение странное и к украинскому просто душа не лежит сейчас. Я исправлюсь.

 Да, я странная, смешная, стремная и вообще... А еще последнее время - очень нервная. Дешевле оторвать и выбросить.

Мене притягнули за вуха в черговий флеш моб. Сидю і туплю, шо туди писати...
( Далі власне результат тупіння )

Я таки була права щодо частоти писання. Вчора знову писалось. Тобто сьогодні вночі. І до того ж багато. Більшістю своєю - дурниці, але є дещо, що  мені справді подобається.
От що накрапалось.

Молочно-біле світло ліхтарів
Пронизує думками:
А раптом що не так?
А може щось не те?
А ти ідеш, заігруєш з вітрами. 

Десь тихо шелестять авто,
А вітер лагідно шепоче,
Що буде все гаразд,
Що буде все як схочеш.

Життя моє, я тішуся з тебе, веселого і світлого, як домовина! (c) Брати Гадюкіни "Місячне сяйво твого тіла"

Весела у мене робота, шо вам сказати. Всякого мотлоху вистачає, голова часто квадратна, досі не можу виспатись і т.д. Але щоб не зриватись, у мене частенько виходить звести все в жарт, або просто переключитись на щось веселе. Щойно пообідавши в Домашній кухні, я вирішила спуститись в перехід і купити щось смачненьке з солодкого і начиталась всякого на цінниках. =)

А потім треба було розміняти 100 гривень. Підходжу до чоловічка, що торгує дрібними іграшками з питанням:
- Вибачте, ви сто грам... (На цьому нас обох розібрав регіт =)).
Отаке буває.

myzko , вітаю тебе з хепі бйорздеєм! ;)

Почали снитись кошмари і всяка маячня. Гарного настрою і натхнення це не додає. Краще б вже і далі нічого не снилось.